четвер, 25 лютого 2016 р.

ДІВЧИНКА З ПОЛІССЯ

Леся Українка. Леся. Це тепле і сонячне ім’я знайоме з дитячих років. Воно овіяне всенародною любов’ю. Це була людина виняткової мужності і принциповості, духовної краси і мистецького обдарування, її талант виявився у багатьох різновидах літературної праці – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці і публіцистиці, перекладацькій роботі і фольклористиці.
          В бібліотеці для дітей зібрались учні 1-А класу зі своїми батьками (класовод Марія Дуб), 8-Б (класний керівник Леся Кравчук), 9-А (класний керівник Лариса Босак), 10-А (класний керівник Світлана Наум) СЗШ №3 на свято, щоб вшанувати пам’ять славної дочки України – поетеси Лесі Українки.
          Гості свята ознайомились та занурились у дивовижний літературний, науковий та мистецький світ, пов’язаний з творчістю поетеси; дізнались про те, як нелегко було навчатися Лесі, робити перші творчі кроки, довідалися, що поетеса тяжко хворіла, але незважаючи на це, була життєрадісна й сильна, прагнула працювати та жити на славу своєї рідної землі, про який розповіли  Остап Ревак та Юрій Скорик.
          Дарина Богуцька, Діана Кузан, Юрій Кравчук, Ліля Петракова, Світлана Пономаренко  душевно, захоплюючи читали поетичні твори Лесі Українки.
          А як вміло, артистично зіграли Софія Лещак, Андрій Скольський, Святослав Франчук уривок з драми-феєрії  “Лісова пісня. Своєю артистичною майстерністю вони підкорили весь зал.
          Ансамбль сопілкарів “Дударик” виконав ряд пісень поетеси під музичний супровід бібліотекаря Лесі Цісінської.
Творчість Лесі Українки, пройнята світлими почуттями, будить у дітей думку, сприяє розвиткові кращих почуттів і розвиває їх естетичні смаки. Вона не втратила свого значення і в наші дні. Твори поетеси, написані для дітей, стали улюбленим читанням української дітвори і відіграють важливу роль у вихованні підростаючих поколінь.
Сподіваємось, що ви завжди матимете потребу звернутися до її віршів, які навчать вас любити Україну, любити і розуміти людей, бути мужніми і водночас ніжними.
Устами своєї героїні Мавки Леся каже:
          Ні, я жива, я буду вічно жити.
          Я в серці маю те, що не вмирає.
Нехай же буде вічною і наша память про неї!





Завідувач бібліотекою для дітей Зіновія Мазур.




Немає коментарів:

Дописати коментар