пʼятниця, 7 жовтня 2016 р.
неділя, 2 жовтня 2016 р.
Розстріляне коло
Всіх
тих,хто недожив,недокохав,
Кого
везли в вагонах на чужину,
Хто
в більшовицьких таборах конав.
Та треба пам’ ятати: знищити людину
фізично – можна, а от морально – ніколи ! Тож всі гідно вшанували пам’ ять
загиблих у літературно - мистецькій війні і висловилися що ми неодмінно маємо
змінювати цей світ на краще, як і заповідали поети Відродження ,а не рухатися
по колу. Поновлювати здобутки – нам. Сьогодні, завтра і повсякчас.
середа, 28 вересня 2016 р.
Стежками рідної землі
У мальовничому
тихому закутку Прикарпаття розташувався бальнеологічний курорт Трускавець, який
славиться на весь світ завдяки цілющим властивостям мінеральних вод, якими так
щедро нагородила його природа. Трускавець розташований у передгір’ї Карпат на висоті 400 м . над рівнем моря у
мальовничій балці, яка знаходиться в
долині гірських річок Воротище і Вишниця. По дну і схилах цієї балки
розташовані мінеральні джерела «Нафтуся», N 1, 3, 6, 7, 11. Околиці Трускавця є багатими на корисні копалини. Крім
солі тут починають добувати залізо, сірку, гіпс, вапно, а згодом – нафту і
озокерит. Перша озокеритна шахта запрацювала на Пом’ярках. Крім промислового
значення, озокерит набув популярності під час лікування хворих. Як
бальнеологічний курорт Трускавець повстав в 1827 р., а вже в 1909 р. була
прокладена залізнична вітка, яка сполучила Трускавець із повітовими центрами
Дрогобичем, Стриєм, Самбором, і столицею Галичини – Львовом. У 1912 р.
збудовано електростанцію, проведено каналізацію. У Трускавці з 1900 по1904 р.
працювала і мешкала учениця І. Франка, відома українська поетеса, прозаїк і
перекладач Уляна Кравченко. Вона тут учителювала, до неї приїздили великий
Каменяр І.Франко, а також всесвітньо відомий письменник і художник Бруно Шульц,
який жив і працював в Дрогобичі. В 1947 р. Трускавець отримав статус міста. Він
став найбільшим курортним бальнеологічним науковим медичним центром України. В
Трускавці є 13 мінеральних джерел. Джерело «Нафтуся» N 1 є
найбільш відомим і популярним серед питних джерел курорту. В Трускавці є три
школи, чотири бібліотеки, художній музей М. Біласа, історико-краєзнавчий музей,
єпархіальний музей при Дрогобицько - Самбірській єпархії. В 1998 році
відкривається біологічний факультет ДДПУ ім. І. Франка. Протягом кількох
століть духовним центром Трускавця є церква Святого Миколая. В 1997 році завершується
спорудження греко-католицької церкви Покрови Богородиці. В Трускавці є дві
православні церкви Київського патріархату, одна церква Московського
патріархату, Римо-католицький костел, Автокефальна церква, церква Св. Іллі. За ініціативою громадської організації
«Меморіал» 14 жовтня 1995 року відбулося урочисте відкриття пам’ятника
героїчному трускавчанину Роману Різняку - «Макомацькому». В 2010 році 20 жовтня
відкрито пам’ятник Провідникові ОУН Степану Бандері. Напередодні ювілейного
160-го Дня народження Великого Каменяра в Трускавці відкрили оновлений сквер та
погруддя Івана Франка. Проект був створений архітектором Орестом Скопом за
кошти мецената пана
Лева Грицака.
Сьогодні Трускавець
є не тільки одним з найкращих курортів світу, але й найбільшим бальнеологічним
центром на земній кулі. Він щорічно може приймати на лікування до 400 тисяч
осіб. На курорті кожного року відбуваються заходи всеукраїнського і
міжнародного масштабу: наради, конференції, симпозіуми. Традиційним стає проведення
у Трускавці Міжнародного кінофестивалю телевізійних фільмів «Корона Карпат». З
самих віддалених куточків нашої країни, з інших держав приїжджають люди в
Трускавець на лікування. Це і президенти, депутати, науковці, медики. З кожним
роком курорт набуває все більшого значення як найкращий бальнеологічний курорт
європейського і світового рівня.
Підготувала бібліотекар абонементу
ЦБ О.Зикіна
Жінка нескорена долею
Справжнє
ім’я – Олена Іванівна Шовгенева
Чергують ночі – чорні і ясні
Не від вогнів чи темряви безодні,
Лише від блиску спогадів і снів –
Усіх ударів і дарів Господніх.
І в павутинні перехресних барв
Я палко мрію до самого рання,
Щоб Бог зіслав мені найбільший дар:
Гарячу смерть – не зимне умирання.
Олена Іванівна Шовгенева народилась 21 липня 1907 р. в
сім’ї інженера – гідротехніка професора І. Шовгенева ( Теліга – це прізвище
чоловіка Олени Іванівни, яке вона взяла після одруження). У 1917р. після
Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став
міністром Української Народної Республіки. Протягом1917 – 1919 рр. Олена
навчалась у гімназії Дучинської. У 1919 р. після наступу більшовиків Центральна
Рада змушена була залишити Київ, а разом з нею виїхав І. Шовгенів , який
оселився з родиною в Чехії, згодом ставши ректором Української господарської
академії в Подєбрадах.
У 1929р. Олена закінчила історико – філологічний
факультет Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, того ж року
вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу.
Протягом 1929 – 1941 рр. разом з чоловіком вона жила і
працювала у Варшаві, беручи участь у громадському житті. У 1932 р. Олена почала
активно працювати з «Вісником» Д. Донцова.
У 1939 – 1941 рр. у Кракові вона очолювала літературно –
мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі
ОУН (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї
з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку,
взяла участь у заснуванні Української національної ради. О. Теліга як член
референтури культурної комісії створила «Спілку письменників», заснувала і
редагувала журнал «Літаври»(1941 – 1942), який знаходиться під постійним
наглядом фашистів. О. Ольжич намагався переконати О.Телігу виїхати з міста, але
вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і
про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні Спілки письменників, вона
пішла чергове засідання, де й була заарештована.
9 лютого 1942 р. Олену Телігу арештувало гестапо.
13 – го, за іншими даними 21 лютого 1942 р., Олену Телігу
разом із Михайлом Телігою, редактором Іваном Рогачем і поетом Іваном Ірлявським
було розстріляно німецькими фашистами у Бабиному Яру в Києві.
Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми
значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів
«празької школи».
Ще кілька років тому про Олену Телігу в Україні не знали
нічого. Тепер це ім’я викликає захоплення в кожного, кому дорогі незалежна
Українська держава і ті, хто віддав за неї своє життя. Можна тільки дивуватися,
як в одній людині сплелися безмежна жіночість, краса, розум, талант,
беззастережна хоробрість, незламність. Своїм творчим життям і героїчною смертю
Олена Теліга стала символом невмирущості української нації .
субота, 27 серпня 2016 р.
Хай в серці кожної дитини живе любов до України
Так
хочеться усмішок і пісень.
Віднині
Україна незалежна.
Запам’ятайте, люди,
світлий день!
То нехай буде у світі мир,
нехай всіх нас вітає кожного дня привітне сонечко, нехай цвіте на личках дітей
радісна усмішка і дзвенить веселий дитячий сміх.
вівторок, 9 серпня 2016 р.
Школа здорового життя
Людина народжується для життя наповненого здоров’ям, любов’ю.
Підготувала бібліотекар читального
залу В.Заяць
Підписатися на:
Дописи (Atom)

