Уличнянський куферок
Село моє, моя колиска
Моя земля мені свята
Моя домівка серцю близька
Моя любов, моя краса.
Так… Свіже повітря, прохолодна джерельна водиця, п’янкий аромат цвіту, спів пташок – все це асоціюється лише з одним словом – село.
27 травня учасники заходу вирушили у віртуальний краєзнавчий круїз до мальовничого села Уличне, де люди добрі і працьовиті, прагнуть зробити своє село гарним, зручним та впорядкованим. Бібліотекар Ореста Касперська розповіла присутнім, що село вирізняється національною свідомістю.
Відеоролик Уличне – «Підкорені долею» 1947 розказав про вшанування жертв насильницької депортації із Надсяння у село Уличне.
Особлива увага слухачів була прикута до уличнянського куферка… Саме такий експонат виставлено в міні – музею села.
Керівник бібліотечно – дозвілевого центру пані Наталія Ничик, яка з великою любов’ю і душевним трепетом поділилася з нами розповідями про атмосферу сучасного села, чим дихає, як розвивається, як досягають успіхів у спорті, в побуті, в культурі. А також шанують і плекають пам’ять про історію рідного куточка і для цього послужило відкриття міні – музею, як місцевого краєзнавчого куферка. Пані Наталя привезла із собою також відео, яке залишило незабутні враження.
Тож побажаймо селу Уличне успішно розвиватися, рости і процвітати!
Підготувала провідний бібліотекар Ореста Касперська.
Немає коментарів:
Дописати коментар