субота, 12 вересня 2026 р.

МОВНИЙ ЗАКОН


Шановні колеги та друзі бібліотеки !

Напередодні Дня Конституції України ми традиційно згадуємо про свої права, обов’язки та державні символи. Але сьогодні я пропоную вам на хвилинку зупинитися і замислитися над тим, що тримає наш національний каркас разом. Це стаття 10 нашого Основного Закону, яка проголошує українську мову єдиною державною.

Мовний закон – це не просто збірник юридичних правил чи сухих норм. Це живий щит нашої культури та національної безпеки. Останні роки чітко довели : кордони держави проходять там, де звучить її мова. Кожне наше слово українською сьогодні – це внесок у незалежність, це знак поваги до тих, хто її захищає, і це наш міст у майбутнє для наступних поколінь.

Конституція дає нам право, але наш спільний обов’язок – плекати це право щодня у книзі, в розмові, у кожній думці. Нехай наше слово звучить гордо, вільно і впевнено. Мова стала не просто культурним маркером, а вагомим критерієм клієнтського сервісу. Споживачі стали суворішими: за замовчуванням очікують українську в кав’ярнях, супермаркетах та банках. Сьогодні мова – це частина бренду та поваги до клієнта, а за порушення цього права передбачені штрафи.

Запрошую вас разом зануритися у цю хвилину роздумів і ще раз відчути силу нашого слова. З прийдешнім святом !

Підготувала провідний бібліотекар читальної зали Ореста Касперська.

 

МАГІЧНЕ СВЯТО ІВАНА КУПАЛА


Івана Купала в Україні - це свято, яке несе в собі чи не найбільшу таємничість та сакральний зміст для нашого народу. Цей день сповнений споконвічними обрядами, звичаями та традиціями наших пращурів. Поєднуючи в собі християнську релігію та язичницькі ритуали, Івана Купала став святом, яке українці пронесли крізь віки, як невід’ємну складову нашої культури.

Бібліотекарі бібліотеки для дітей провели етнографічно- інтерактивний захід «Магічне свято Івана Купала». Учасники свята переглянули відеоролики «Дітям про свято Івана Купала», «Купальський віночок». На галявині біля бібліотеки присутні із задоволенням і цікавістю сплітали купальські вінки з польових квітів та папороті, водили хороводи. Юні артисти ансамблю сопілкарів «Дударик» Світлана Стець, Поліна Чернишенко, Кирило Литвинюк, Олег Мілян розповідали вірші, співали купальських пісень. З історією виникнення свята Івана Купала, пов’язаними з цим днем, звичаями, обрядами, прикметами, повір’ями та традиціями святкування присутніх знайомила тематична виставка «Ой на Івана та й на Купала».

Всі присутні заходу хвилиною молитви вшанували пам’ять наших Героїв.

Шануймо, зберігаймо та примножуймо надбання українського народу – наші національні традиції.

 

ГАЛИЦЬКИЙ СЛІД


(140 років в. д. н. Івана Крип’якевича)

Як видатний історик, академік, учень Михайла Грушевського та один із найяскравіших літописців українського козацтва, Крип’якевич залишив спадщину, яка ідеально формує Національну гордість. Ми маємо привід згадати людину, яка зробила галицьку історичну школу відомою на весь світ. Галицький слід – це сотні віднайдених імен, пам’ятки та книги, які вчили не одне покоління любити свій рідний край так, як любив його сам академік. Це не просто біографія вченого, це глибока колія, прокладена в українській науці, яка з’єднала славне минуле нашого краю з його великим майбутнім.

Він ходив вулицями Львова, дихав повітрям Карпат і в кожному камені бачив живу історію. Це виставка – мандрівка стежками, якими великий академік повертав українцям їхню справжню пам’ять. Галичина для Крип’якевича була його натхненням, його кабінетом, його серцем. Досліджуючи княжий Львів, описуючи замки та галицькі містечка, він шукав і знаходив те, що єднало наш край із великою козацькою Україною. Головна пристрасть історика – дослідження козаччини та доби Богдана Хмельницького.

Запрошуємо Вас пройти цим «Галицьким слідом» - сторінками його книг. Унікальні путівники та мудрість, що витримала випробування часом. Нехай ця виставка подарує Вам натхнення і щире захоплення, джерело сили і гордість за особистість, яка залишила цей слід в самій землі Галичини.

Підготувала провідний бібліотекар читальної зали Ореста Касперська.

 


КНИГА НА ВІКЕНД


Літо - пора відпусток і канікул, безтурботний час відпочинку і розслаблення далеко від міських джунглів.У цю пору року завжди хочеться бути ближче до чистої освіжаючої води, вдихати незабрудненого вихлопами повітря, зняти стрес і набратися сил на цілий рік вперед .Незалежно від того, чи шукаєте Ви адреналінових пригод, чи спокійного відпочинку, відпочинок обіцяє неперевершенні враження серед чудес природи. Відкрийте для себе ідеальне поєднання хвилювання і розслаблення, створюючи спогади на все життя.З нашою добіркою літератури вирушайте у незабутню подорож, сповнену пригод, релаксу та незабутніх вражень.

До зустрічі в бібліотеці -філії N2 за адресою: вул Стебницька, 76.

Зав. Бібліотекою-філії №2 Л. Стецик.


 

КНИГА НА ХВИЛІ ЛІТА


Літо – це найяскравіша пора року, сповнена тепла, сонця та безтурботності. Ця чудова пора дарує незабутні емоції, заряд бадьорості та безліч яскравих спогадів. Хороший спосіб поринути в цю атмосферу – почитати гарну книгу. Книга влітку стає вірним супутником, що збагачує внутрішній світ, дарує яскраві враження та надихає, перетворюючи відпочинок на справжню пригоду.

Ідеальними книгами з літнім вайбом є атмосферні історії про канікули, подорожі, затишні сімейні посиденьки, які передають тепло сонця та запах літа. Кожна книга, як нова пригода, в яку поринаєш з головою. Книги, представлені на виставці створюють особливий літній настрій: класика, яка зачіпає назавжди, фентезі та пригоди, що переносять у інші світи, реалістична проза про емоції та стосунки, детективи та трилери, що тримають у напрузі, сучасна українська та зарубіжна проза, психологія та саморозвиток. Обирайте, що Вас цікавить найбільше, та пориньте у надзвичайні літні історії.

ПРИЄМНОГО ВАМ ЛІТНЬОГО ЧИТАННЯ!

До зустрічі у бібліотеці, вул.Дрогобицька, 12

Підготувала провідний бібліотекар обслуговування юнацтва Олександра Пфайфер




 


 

ВАСИЛЮ ШКЛЯРУ – 75 РОКІВ


Василь Шкляр – один із найулюбленіших письменників країни, автор знаменитого роману «Чорний Ворон», який приніс йому широку славу та найпрестижніші літературні нагороди. Саме за цю книжку 2011 року авторові було присуджено Шевченківську премію, однак Василь Шкляр, уперше в історії цієї державної нагороди, не прийняв її на знак протесту проти антиукраїнської гуманітарної політики тодішньої влади. Згодом у Холодному Яру вперше в нашій історії автору «Чорного Ворона» було вручено Народну Шевченківську премію. Грошовий еквівалент нагороди – 260 тисяч гривень письменник переказав у фонд екранізації роману «Чорний Ворон».

Василь Шкляр народився 10 червня 1951 року під волоським горіхом у Холодному Яру. Друкувати свої твори почав ще школярем, з 1967 року. Окремими виданнями вийшли книжки прози «Перший сніг»(1976), «Живиця»(1982), «Черешня в житі» (1983), романи «Праліс»(1986), «Ностальгія» (1989), «Ключ» (1999) та інші.

Сьогодні Василя Шкляра називають батьком українського бестселера. Кожен його роман викликає неабиякий резонанс у суспільстві. Тираж «Чорного Ворона» уже сягнув за 150 тисяч. Культовий роман «Ключ» нещодавно витримав десяте видання. Постійно перевидаються романи «Елементал», «Кров кажана».

В центральній бібліотеці діє тематична полиця «Батько українського бестселера». Запрошую відвідати абонемент центральної бібліотеки.

Наталія Марковецька, провідний бібліотекар.

 

ДЕНЬ ПАМʼЯТІ ДІТЕЙ


4 червня — День памʼяті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії.

Війна з її загрозами та жахіттями увірвалась до українських дітей 2014 року внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Війна порушила їх право бути з сім’єю та громадою, право на здоров’я та особистий розвиток, на піклування та захист, і, власне, на саме на життя.

На сьогодні в Україні тисячі дітей залишилися сиротами або відірвані від своїх рідних , депортовані та насильницьки всиновлені агресором.

Вшановуємо пам’ять дітей України, які загинули від рук, куль, розірваних ракет і бомб ворога.

Сьогодні день пам’яті – це протест проти насильства та війни! Діти мають жити в мирі!

Бібліотекарі бібліотеки для дітей провели заходи, присвячені пам’яті маленьких українців, чиє життя забрала війна. Діти вирізали та склеювали дзвіночки, малювали пісочком, фломастерами, олівцями ангеликів. На дереві розвісили ангелики та дзвіночки, які звучатимуть наче їх голоси, які ми більше ніколи не почуємо..., янголятків.

Присутні заходу переглянули відеоролики, документальні відео, презентації про дітей війни, висловили свої думки та почуття. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять дітей, які загинули внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Схилімо голови в молитві за дітей, чиї життя перекреслила війна. Нехай палають свічки пам'яті загиблих діток у наших серцях.