неділя, 12 лютого 2017 р.
вівторок, 31 січня 2017 р.
«ДРАМА БІЛЯ СТАНЦІЇ КРУТ»
Цвіту нашого
народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних
сил віддали молодість і найдорожче,що в кожного з нас – життя – героям, що
впали в страшному бою під Крутами присвячується.
Тим, хто в
боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня та спить в
знаних і безіменних могилах розкиданих по рідній і чужій землі – присвячується.
Сьогодні, 27
січня, в центральній бібліотеці міста вшанували пам'ять тих, хто віддав своє
життя за свободу і незалежність нашої держави, 300 хлопчиків, майже дітей, пішли
в безсмертя прямо зі студентської аудиторії чи шкільного класу.
СУПРОТИ ЧУЖОЇ НАВАЛИ,
СУПРОТИ СМЕРТІ - В СТУЖУ, СНІГ,
ОСЬ ТУТ ВОНИ, ОСЬ ТУТ СТОЯЛИ
І ВСЬОГО ЖМЕНЬКА - ТРИСТА ЇХ.
Це правда: кров
з камінням може змити дощ, червоні місця хустина може стерти, але наймення
ваші, багряніші від рож, горять у просвіті на плитах незатертих.
Поїзди, проходячи
повз цю маленьку станцію, стишують хід, а в день, коли сталася трагедія, тривожно
сигналять… немов будять приспану і присипану порохом забуття, за часів СРСР, нашу
пам'ять тих, хто поклав голову в цих полях, захищаючи незалежність молодої
української держави, передчасно зів’ялий цвіт, юні романтики…
До уваги учнів
ЗОСШ №1 було представлено фільм «Україна: забута історія – Крути-молода кров».
Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під
Крутами, буде вічною.
І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою землю,
Підготувала провідний бібліотекар
читальної зали О. Касперська
«Свіча Голокосту не гасне»
Складовою масового знищення населення України стало цілеспрямоване винищення євреїв, циган і психічно хворих людей. З початком окупації Західної та Правобережної України нацисти створили у великих містах 50 гето, до яких силоміць зганяли всіх євреїв. Це були
огороджені колючим дротом міські квартали, де вони жили в найзлиденніших
умовах. Ізолювавши євреїв, гітлерівці або розстрілювали їх окремими групами за
межами гето, або відправляли на знищення в табори смерті, побудовані в
Німеччині й Польщі.
Найбільшим в Україні було Львівське гето (існувало з
листопада 1941 р. по червень 1943 p.). У
ньому утримували 409 тис. євреїв. З подальшим просуванням на схід їх знищували
відразу на місці. Ці винищувальні акції виконували спеціальні групи, сформовані з нацистів і
місцевих жителів, які співпрацювали з окупантами. В Одеській області євреїв
знищували румунські війська. Мирне населення України шокували масові розстріли
євреїв у Бердичеві, Браїлові, Дніпропетровську, Житомирі, багатьох інших містах
і містечках. У Києві місцем винищення євреїв став Бабин Яр. Протягом 28 вересня
— 3 жовтня 1941 р. тут було розстріляно майже 40 тис. євреїв. У Бабиному Яру
розстрілювали також радянських партизанів, членів ОУН, військовополонених і
заручників, психічно хворих людей. Усього там загинуло наглою смертю понад 195
тис. мешканців України.
Загалом гітлерівський окупаційний режим відповідальний
за загибель 1,5 млн євреїв. Ті, хто залишилися живими в Україні, урятувалися
насамперед завдяки місцевим жителям-неєвреям. Незважаючи на смертельну
небезпеку, вони мали мужність здійснити моральний подвиг. Цих людей назвали
«праведниками світу», серед них і 1755 українців. Рятівниками євреїв визнано
митрополита Андрея Шептицького й греко-католицького священика Омеляна Ковча.
"Голокост, що призвів до винищування однієї
третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити
всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизм, расизм і упередженість", - йдеться в резолюції ГА ООН.
Ініціаторами ухвалення документа виступили Ізраїль, Канада, Австралія, Росія і США,
а їх співавторами - ще понад 90 держав.
Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам'яті жертв Голокосту,
Генеральна Ассамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі
програми, щоби наступні покоління зберегли пам'ять про цю трагедію з метою запобігання
в майбутньому актам геноциду і охороняти,
як пам'ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства
євреїв.
|
Отож , Голокост дійсно був, і, зберігаючи
пам'ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив
повторення цієї жахливої сторінки історії.
Заперечення Голокосту неприйнятно з точки зору моралі, оскільки несе загрозу існуванню всього світу. |
вівторок, 20 грудня 2016 р.
ЛІТЕРАТУРНА ЗУСТРІЧ З ВАСИЛЕМ БАЗІВИМ
15 грудня, в читальній залі центральної міської
бібліотеки, відбулась літературна зустріч зі знаним в Україні та за її межами
письменником, політиком, дипломатом, візіонером – Василем Базівим. Він є
автором культо-
вого роману "Хрест" - першого в історії української літератури твору,
виданого в англійському перекладі в США; автор інтелектуального трилера у двох
томах "Кінець світу: до і після" (ці твори побачили світ у видавництві "Фоліо");
автор документального фільму "Кримінальна окупація" та роману "Армагєддон на
Майдані" - про події в Україні у 2014 році.
Василь Базів презентував свої книги в яких відображено
події, які сьогодні відбуваються в нашій державі, розповів про своє бачення
процесів, що проходять у світі. Неабияке враження на присутніх справила його
розповідь про АТО, куди їздив письменник. Запрошені на захід почули уривки з роману "Брати, або могила для "тушки", які зачитав сам автор. На
завершення літературної зустрічі бажаючі мали змогу придбати книги Василя
Базіва. Сатирико-політичний роман "Брати, або могила для "тушки", автор подарував
центральній міській бібліотеці.
Провідний методист централізованої бібліотечної системи І.Вахнич
Ти ж мені, Андрію, все скажи сповна
З останнім місяцем
року пов’язано чи не найбільше народних свят. Кожне з них так чи інакше
стосувалося вечорницьких дійств.Адже молодіжні
зібрання в грудні відбувалися майже щодня.
День святого Андрія Первозванного припадає на 13 грудня. З цим святом
пов’язана значна кількість різноманітних звичаїв, обрядів, а також угадування
майбутньоЇ долі, ворожіння, ритуальне кусання калити. Від нього віє чарівною
українською стихією.
14 грудня у
центральній міській бібліотеці відбулася народознавча година «Ти ж мені,
Андрію, все скажи сповна». 
Ведучі заходу ПФайфер О. та Грицило Г.
розповіли учням 10 класу СШ №1 про походження свята, про
звичаї і традиції святкування. Атмосферу фольклорного дійства передавали вишиті рушники, скатертини, салфетки, якими
прикрасили приміщення бібліотеки,а також
був накритий щедрий український стіл, адже тут були смачні вареники,
солодкі пампушки, налисники та узвар.
Під загальний
веселий сміх проводилися розважальні
дійства. Дівчата вгадували свою долю за
допомогою галузок, горішків, чобітків,
гребінця. Хлопці радісно підскакували,кусаючи калиту.
Жарти та сміх
переповнювали зал. Звичайно, не обійшлося без солодкого почастунку. Насамкінець
усі присутні заколядували «Нова радість
стала». Дівчаток зацікавила книжкова
виставка «На Андрія робиться дівицям
надія».
В цій затишній та
дружній атмосфері непомітно промайнув час, і тому у кожного залишились теплі
спогади.
Підготувала провідний
бібліотекар юнацької кафедри
Пфайфер О.
Підписатися на:
Дописи (Atom)