ВІЗЕРУНКИ НАРОДЖЕНІ СЕРЦЕМ

Кожна людина має захоплення. Одні люблять співати, інші – збирати маленькі іграшки, монети, марки. Захоплення, хобі дає можливість у повній мірі проявити себе. Є таке гарне правило: якщо хочеш бути щасливим в житті, зроби своє хобі справою свого життя.

Вишивання – один з найпоширеніших видів народного мистецтва приносить і буде приносити радість тисячам його шанувальників. Справжньою візитною карткою українського народного мистецтва є вишивка, корені її сягають у глибину віків. Вишивкою прикрашали одяг, рушники, скатертини, серветки, наволочки, блузки, сорочки. Вишиванки здавна носили чоловіки, жінки і діти. Кріпаки і пани, міщани і селяни. Вдягали їх у свята і на щодень. Вишиваний рушник прикрашав не лише хату-світлицю, а й громадську будівлю – храм, школу, що надавало йому національного звучання

Бісероплетіння — різновид декоративно-ужиткового мистецтва з використанням перлів — природного чи штучного походження. Має тисячолітню історію. Використовувалося майстрами у Стародавньому Єгипті і державних утвореннях Південої Африки, Індії, в Південній Америці. Сьогодні бісер став неабияким популярним. Ним прикрашають одяг, взуття, домівку, роблять біжутерію… Із чого ж починався шлях кольорових намистинок, та яке місце займає бісер нині? Мало кому відомо, відколи до нас прийшов бісер. Ні, не в останньому сторіччі. Йому, насправді, уже понад 40 тисяч років. Назва походить від арабського слова «бурса», що в перекладі означає «штучні перли». Спочатку бісером називали камінчики, ракушки, кістки та зуби тварин. До речі, перші вироби з нього почали носити не жінки, а саме чоловіки. Вони взагалі вигадали багато видів рукоділля, які тепер вважаються жіночими. Багато всього майстри виробляють із бісеру й сьогодні. До речі, їхні роботи мають велику цінність не лише фінансову, а й духовну: у них вкладають душу і тепло. Спостерігаючи за світськими леді та показами мод, ми вкотре можемо переконатися в тому, що бісер неабияк цінується. Модельєри представляють велику кількість вечірніх та повсякденних суконь, вишитих бісером. Із нього можна зробити не лише вбрання, прикраси, а й картину, елементи домашнього інтер’єру або якісь гарненькі дрібнички.

Історія різьби по дереву нараховує багато тисячоліть. З тих часів, як люди почали будувати свої перші домівки з дерева, з’явилося й мистецтво обробки деревини, а з ним і різьба по дереву. Людина завжди намагалася прикрасити свою оселю та речі побуту. Серед усіх доступних матеріалів деревина підходила найбільше. Одвічне прагнення людини до прекрасного, змусило деревину в руках майстра стати справжнім витвором мистецтва. Прикрашалися дверні та віконні лиштви, кіоти для ікон, посуд, музичні інструменти, піхви для зброї, дерев'яні замки, та багато іншого. До наших часів дійшло багато подібних виробів і зараз ми можемо насолоджуватися роботою майстрів відвідуючи музеї та виставки. Це мистецтво неподільно пов'язане з історією розвитку культури, релігії та світогляду суспільства.

 Чому церква, для прикрашення храмів, серед інших матеріалів, надає перевагу саме деревині? Можливо тому, що людина обробляє дерево своїми руками, вкладаючи душу у свої вироби. Різьба по дереву стає дедалі актуальнішою серед населення нашої країни. Все більше людей замовляють дерев’яні меблі, посуд, та інші речі, оздоблені різьбою. Чому? Відповідь дуже проста. Сучасна людина вже перенаситилася холодними та не живими матеріалами, ось і хочеться тепла та затишку. А дерево має тепло, бо воно живе, а якщо ще й оздоблене вишуканими різьбленими візерунками, це саме те що нам потрібно.

Отож втілюйте свої захоплення в життя, а в цьому вам допоможуть книги, які знаходяться на полицях Трускавецької міської центральної бібліотеки (вул. Дрогобицькій, 12).

ЛІТО У БІБЛІОТЕЦІ

На вулиці прохолодно, падає дощик. У бібліотеці для дітей тепло, затишно, весело. Діти переглядають улюблені мультфільми, бавляться настільними іграми “Мандруємо Україною” та грою в слова “Зрозумій мене”.

Вони мають змогу розширити свій словниковий запас і покращити усну мову, відвідати найтаємничіші місця нашої країни, стати учасниками славних баталій, пізнати багатьох відомих українців та побувати у більше як 100 цікавих куточків України.

Маленькі користувачі з цікавістю і задоволенням бавляться іграшками лялькової кімнати.

НОВІ КНИГИ У БІБЛІОТЕЦІ

Дорогі друзі! Звертаємо вашу увагу на те, що в центральну бібліотеку надійшла нова література, яка буде цікава та корисна підліткам та дорослим. Завітайте у бібліотеку, на вас чекають новинки світових бестселерів та книг сучасних світових та українських авторів.

У чому полягає письменницький талант? Може, в тому, щоб читач повірив у вигадану історію й полюбив її героїв? Нові знайомства і давні друзі, бурхливі захоплення й несподівані розчарування, щира дружба і перше кохання… А все разом – це складне мистецтво пізнання життя таким, яким воно є.

Всі книги у вільному доступі.

Запрошуємо всіх, хто небайдужий до книги та любить читати.

ЛІТЕРАТУРНА СТЕЖИНА ВАСИЛЯ БАРКА /110 років в. д. н. українського письменника/

До відзначення роковин В.Барки в читальній залі Трускавецької міської бібліотеки 18 липня відбувся усний журнал «Літературна стежина Василя Барки». Гортаючи «сторінки» журналу ми доторкнулись до світу дум і творчості цього великого письменника, великого Українця!

Безперечно творчість В. Барки належить до елітної культури. Її варто осягати поступово, невеликими дозами, як читається наприклад Біблія. Світло від неї неодмінно розливатиметься в нашій свідомості і довкола, непомітно зцілюючи душі. Велику роль у самовідкритті зіграла віра. Вона допомогла йому не лише вижити,а й відродитися. І про це свідчить уся його творчість.

В. Барка - літописець українського горя і ми не сумніваємось: багато українців і українок вже прочитали цей геніальний твір «Жовтий князь». Виставка-присвята «Романтик серцем – реаліст думкою» відкрила багато цікавого і невідомого нашим користувачам. Бесіду «Письменник діаспори» підготувала працівник читальної зали Віра Заяць, а огляд літератури «Художні твори як «свідки» історії В.Барки» провела бібліограф Ярослава Волчанська.

На екрані демонструвався уривок з фільму Олеся Янчука «Голод 33», знятого за мотивами роману «Жовтий князь». Цікавою сторінкою усного журналу став літературний монтаж на якому ведучі і відвідувачі впродовж часу читали уривки з творів письменника і жваво обговорювали один з найвідоміших його творів «Жовтий князь» в якому він показав на весь світ одну з найжахливіших трагедій українського народу – Голодомор.

Великий цінитель рідного українського слова довів, що там де є могутній, гідний свого ймення українець – там є з ним і ненька Україна.

Отож слава Барці, слава тим, хто Барку читає і розуміє!

Підготувала провідний бібліотекар читальної зали Ореста Касперська