Із
ласки і великої любові.
Із
батьківської хати і добра,
З
поваги, що звучить у кожнім слові.
«Синдром добра»
Сучасні масштаби екологічних змін створюють реальну
загрозу для життя людей. Забруднення атмосферного повітря у багатьох містах
України досягло критичного рівня. Екологічні проблеми, що особливо загострились
в останні десятиріччя, викликають стурбованість і тривогу чесних людей землі.
Захистити весняну квітку і спів солов’я, молоду
вербиченьку і могутній віковий дуб, чисте повітря і чисту воду - все це і буде
надійною гарантією збереження самого життя в усій його красі і гармонії. На
жаль ми поводимось на рідній землі як завойовники і погані квартиранти, а не як
дбайливі господарі. Надто укорінились такі небезпечні девізи: « Моя хата
скраю», « Після нас хоч потоп», « На наш вік вистачить». Замість добрих сходів
і соковитого зела щедро проростає бур’ян байдужості, жорстокості, безкультур’я,
неповаги до Землі – матінки, до рідного народу.
В екології, як і у вихованні, все пов’язане з усім. Або в
юному, найбільш сприятливому для добра, віці через спілкування з природою ми
посіємо гуманізм, повагу до життя і готовність його захистити або цю юну душу
заглушить чортополох. Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства.
Виховані в любові юні громадяни України, які житимуть у третьому тисячолітті,
мають бути позбавлені жорстокості, користолюбства, усвідомлювати, що святий
обов’язок кожного – не завдати шкоди живому світові. Формування ставлення до
природи неможливе без виховання чуйності, співчуття, доброти, гуманізму.
Природа дає свої скарби, а нам потрібно віддячити їй
людською добротою і турботою.
Підготувала
провідний бібліотекар ЦБ О.Касперська
Немає коментарів:
Дописати коментар