Творчий портрет «Дивосвіт живопису Марії Приймаченко»

Доля народної художниці тісно і невід­дільно пов’язана з рідною землею. Болотня Київської області — рідне село Марії Авксентівни Приймаченко. Тут вона народилася 12 січня 1909 року.Талант худож­ниці визнаний у всьому світі, її твори полонили глядачів у Парижі, Варшаві, Софії, Монреалі, Празі.

Творчість М. Приймаченко стала відомою від 1936 p., коли вперше у Києві на Всеук­раїнській виставці народного мистецтва були екс­поновані її малюнки "Звірі з Болотні". Саме тоді її запрошують до експериментальних майстерень при Київському музеї українського мистецтва. В цей час вона не лише малює, а й вишиває, захоплюється керамікою. У Музеї українського народного декоративного мистецтва зберігаються її керамічні вази, тарелі, прикрашені розписом із фантастичних звірів, птахів, казкових істот. Вона — Заслужений діяч мистецтв України, лау­реат Національної премії України ім. Тараса Шев­ченка 1966 р.

Світ образів Марії Приймаченко — казко­вий, чарівний, фантастичний. В основі його ле­жать фольклорні легенди, народні казки й оповідання, враження від яких органічно пере­плетені з навколишньою дійсністю. В її творах фантастичне — життєве, а реальне  — фантас­тичне. Усе так, як у казці: звірі, дерева, квіти діють, розмовляють, борються за добро й ствер­джують його, знищуючи зло. Свої думки худож­ниця передає через персоніфіковані, небачені квітки. Птахів вона створює казковими істота­ми, часто квіткоподібними, з крилами-вишиванками, химерних форм, небачених обрисів!  

       Марія Приймаченко навчалася творити в самої природи. Вона помічала красу тa загадковість у найзвичайнішому. Скажімо, у картині "Соняшники та горох" зображено   цілу родину соняшників, їхні яскраво-жовті голівки світяться на черво­ному тлі, неначе маленькі сонця, зігріваючи все навколо. Подивіться, як симетрично розташувала художниця квіти навколо могутнього стовбура. Найменші туляться до нього, більші тягнуться в різні сторони, наче руки людини. Полічіть, скільки на картині пар соняшникових голі­вок. А скільки листоч­ків, що також ростуть парами?

З обох боків со­няшник обплітає тен­дітний горох. Він роз­пустив свої ніжно-білі квіточки, а вусиками хапається за соняш­никове листя і тяг­неться вгору, ніби на­магаючись зазирнути в найбільшу з квіток. От майже і зазирнув. І що ж там, усереди­ні? Правильно, насін­нячко. 

Марія Оксентіївна сприймала життя як вічну казку. Тож і всі її картини нагадують малюнки до якоїсь нескінченної казки. Перед вами ще одна картина Марії Приймаченко. Святкова, яскрава картина яка має назву "Вчені коні". А що ж саме створює оцей святковий настрій? Так, це барви —  яскраві барви, вщерть наповнені сонячним теплом і сяйвом. А яких тварин зобразила володарка чарів­ного пензля? Це звичайні коні? Де ви можете побачити таких? Навряд чи в реальному житті. Марія Приймаченко мала чисту дитячу душу і вміла сприймати життя як казку, де звичайне стає незвичайним, особ­ливим, загадковим.

Розглянемо зображене нею уважніше. На яскравому жовтому тлі жов­тогарячо-червоні коні з гірляндою рожевих кружечків-ліхтариків горять-виблискують, аж палахкотять. Ці гарні тварини "танцюють", їхні рухи ритмічні, чіткі. Масивні, великі тіла тримаються на навдивовижу тонких ногах і ніби пливуть у повітрі, стаючи легкими, невагомими. Зверніть увагу на те, які граційні оберти голови у тварин. Кінь — розумна, праць­овита істота. Він ніби розуміє, що на нього дивляться багато людей, а тому обоє артистів-коней хизуються перед глядачами, створюють свят­ковий настрій, змушують захоплюватися ними, їхніми легкими рухами, тендітними шиями.

Проте завжди звірі й птахи в Марії Приймаченко добрі, симпатичні ("Захотів слоник моряком бу­ти", "Молодий ведмідь по лісу ходить і людям зла не робить"). Вражають і незвичні кольори, якими художниця зображує звірів, — то сині, то жовті чи темно-зелені. Колір у її роботах не­се основне змістове навантаження, через нього вона передає свої думки, настрій. Твори Марії Приймаченко за своєю образною спрямованістю споріднені з народними лубочними картинами. Часто вона їх підписує примовками моралізаторського змісту: "Лежень ліг під яблунею, щоб яблуко само упало в рот, а воно його — у лоб". Її фантастичні герої сповнені глибокої життєствердної правди.

Образи Марії Приймаченко напрочуд споріднені з дитячими малюн­ками, саме тому не випадковою видається її плідна співпраця з Михай­лом Стельмахом над ілюструванням його казок "Журавель", "Чорногуз приймає душ". Марія Приймаченко отримала Шевченківську премію за цикл декоративних розписів "Людям на радість" куди вийшли картини "Синій вазон з квитами", "Голуб на калині", "Пава у квітах", "Лев" тощо.

Марія Приймаченко створила неповторний світ власних образів, яких у природі не існує. Вона сприймала життя як вічну казку, які дарують нам гарний і веселий настрій. Тож і всі її картини нагадують малюнки до якоїсь нескінченної казки. Марія Приймаченко говорила: "Казка – вона з нами землею ходить і на землі росте. Добрі квіти і звірі ідуть до мене з пісні і з музики".

Миколай приносить радість

http://protruskavets.org.ua/mykolaj-prynosyt-radist/

«Андріївські вечорниці»

Напередодні Свята Андрія Первозваного в центральній міській бібліотеці відбулася година народознавства «Андріївські вечорниці». Атмосферу фольклорного дійства передавали вишиті рушники, якими прикрасили приміщення бібліотеки, а також щедрий український стіл, різноманіття страв якого приємно вразило кожного, хто завітав на свято, адже тут були і смачні вареники, солодкі пампушки, оладки, налисники та узвар.

            Почався захід розповіддю ведучих про походження свята, про звичаї і традиції святкування. Далі серед учнів проводились розважальні дійства. Хлопці приймали участь у конкурсі відкушування «калити». Спрогнозувати майбутнє кохання і те, яким воно буде, мали можливість дівчата, випробовуючи свою долю в одному із найпопулярніших ворожінь.

            Веселі конкурси, інтригуючі  ворожіння, співи запальних народних пісень, а також смачне частування традиційними стравами української кухні – все це зуміло подарувати хороший настрій усім присутнім.

           

Бібліотекар по роботі з юнацтвом ЦБ Наталія Іваночко

Проблеми насилля в сім’ї

Іноді, коли оглядаєшся навколо,здається,що світ переповнений злом та насильством. Заголовки газет,репортажі по радіо та телебаченню,комп’ютерні ігри та кінофільми… Складається враження,що насильства набагато більше ,ніж любові та терпимості. Хочеться сховатися,захиститися,боронити себе від жаху та болю. Здається,що тільки дім,родина – це те місце,де людина повинна б відчути себе коханою і захищеною.  Але саме власний дім для багатьох  стає місцем страждань,загрози і принижень.

Проблема домашнього насилля стає все більш обґрунтованою в нашому суспільстві. Коли чуєш,що в США кожні 3 хвилини б’ють чи ґвалтують  жінку,то складається враження,що українки,яких вважають незалежними та такими,що вміють дати опір,не знають «американських»  проблем. Але статистика каже інше – за даними Інституту соціологічних досліджень НАН України 68% жінок в  Україні зазнають знущання в сім’ї, з них чверть, «як правило» або «часто» потерпає від побоїв.

Чому відбувається насильство? Чому так багато жертв? Можливо тому, що жінки не знають власних можливостей і завдяки цьому незнанню не можуть використати всі правові  можливості.

Ще більше інформації ви можете дізнатися  в міській центральнїй бібліотеці по вулиці Дрогобицька,12.

Підготувала бібліотекар абонементу В.Заяць

Сьогодні – Міжнародний День інвалідів

Другого грудня 2015 року в приміщенні бібліотеки-філії по вулиці Стебницька, 76 відбулося засідання круглого столу Ради Трускавецької міської асоціації інвалідів ЛОАІ ВОІ СОІУ та влади міста Трускавця на тему: «Про хід виконання Конвенції ООН про права інвалідів, міської Комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів на 2015-2018 роки».

Захід розпочала завідуюча бібліотеки-філії Лідія Іванівна Стецик: «Згідно запланованого спільного заходу з асоціацією інвалідів міста Трускавця сьогодні проводиться круглий стіл на актуальну не тільки для людей з особливими потребами тему з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Бібліотеки міста Трускавця ніколи не забувають про цю категорію громадян та запрошують на всі свої заходи та свята. Є така послуга для цієї категорії «Принеси книгу мені додому». Бібліотекарі бувають в різних ролях: і соціальним працівником, і правником, і порадником.

Учасники круглого столу слухали голову міста Андрія Богдановича Кульчинського, який сказав: «Я головою міста буду тимчасово, головне – залишатись людиною назавжди». Він іінформував про плани роботи на майбутнє голови міста як з впровадження передвиборчих завдань, так і стосовно людей з особливими потребами. На засіданні виступили секретар міської ради Пономаренко Наталія Анатоліївна, в обговоренні взяла участь і начальник управління праці та соціального захисту населення Ільницька Віра Ярославівна. У своєму виступі директор територіального центру по обслуговуванню одиноких інвалідів та пенсіонерів Пилат Олена Леонідівна надала інформацію про відзначення Міжнародного дня інвалідів у місті Трускавці та про послуги центру, якими можуть скористатися люди з особливими потребами міста Трускавця. Основна думка, яка лунала на засіданні, така: громадська організація інвалідів повинна співпрацювати з владою міста, посилити свою контролюючу функцію. На засіданні круглого столу Андрій Богданович Кульчинський повідомив про призначення голови Трускавецької міської асоціації інвалідів Заблоцької Надії Володимирівни радником міського голови з питань інвалідів.

Всі учасники прийняли активну участь в засіданні та звернулись до голови міста Андрія Богдановича Кульчинського – взяти під особистий контроль виконання міської Комплексної програми соціальної підтримки та реабілітації інвалідів на 2015-2018 рр. та положень Конвенції ООН «Про права інвалідів» у нашому місті. Також ми звернулись до влади міста з проханням сприяти наданню звання Почесного громадянина міста Трускавця члену Ради Трускавецької МАІ ЛОАІ ВОІ СОІУ Умнову В. В.

На завершення засідання даю вам установку. Від сьогодні забудьмо про всі хвороби і невдачі, нехай вони йдуть від нас! Починаємо нове життя: зарядка, прогулянки на свіжому повітрі, здоровий спосіб життя і здоров`я поступово буде повертатися до нас!

Сьогодні – Міжнародний День інвалідів

http://protruskavets.org.ua/sohodni-mizhnarodnyj-den-invalidiv/

Знати, щоб не оступитися

Ставлення до власного здоров`я – наша особиста справа. Ніхто не може примусити нас робити те, чого ми не хочемо.

Ми самі маємо вирішувати, як нам поводитися – дбати про захист свого здоров`я чи не думати взагалі.

В Україні щороку помітно зростає кількість людей, інфікованих ВІЛ/СНІДом. Проте більшість людей вважають, що ця хвороба ніяк до них не стосується, що вона ніколи не може їх уразити. Однак кожному потрібно знати шляхи проникнення вірусу в організм, щоб вжити надійних запобіжних заходів і правильно поводитися з тими, кого уразив цей вірус.

В найбільшій групі ризику заразитися цим небезпечним вірусом завжди є наша молодь. Тож, щоб нагадати всім про цю складну хворобу в бібліотеці, що по вул. Бориславська, 36 підготували інформаційний стіл та пам`ятку підлітку «Знати, щоб не оступитися», яку вчора роздавали на вулицях міста та у  школі.

Тож чи всі знають, що таке ВІЛ, і що таке СНІД? У чому різниця?

ВІЛ - це Вірус Імунодефіциту Людини, який вражає, в основному, імунну систему.

СНІД - це Синдром Набутого Імунодефіциту, що є кінцевою стадією ВІЛ-інфекції. А якщо коротко, то ВІЛ-інфекція - це та стадія хвороби, коли вірус знаходиться в організмі, руйнує імунну систему, але ще немає зовнішніх проявів.

СНІД - це стадія хвороби, коли організм людини вже не в змозі боротися з різними захворюваннями. Вони прогресують, і в результаті цього наступає смерть.

ВІЛ передається: 

-        Через кров - при потрапляння крові чи інших біологічних рідин, що містять кров, від  ВІЛ-інфікованої особи до здорової  людини. Найчастіше цей шлях реалізується при ін’єкційному введенні наркотичних речовин брудними шприцами та голками, що вже використовувались іншими особами.

- Статевим шляхом - підчас незахищених статевих стосунків, незалежно від того чи це вагінальний, оральний чи анальний секс.

- Внаслідок передачі вірусу від інфікованої ВІЛ матері до її дитини підчас вагітності, пологів та годуванні груддю.

        ВІЛ не передається:

 - При спільному користуванні побутовими речами, посудом, роботі в одному приміщенні

- У лазні, сауні та басейні

- Підчас поцілунків

- Обіймах та рукостисканні

- Через повітря

        Підозрілі симптоми, які можуть вказувати на потребу аналізу крові на ВІЛ – це постійна гарячка, частий понос, раптова втрата ваги тіла, хронічне збільшення лімфатичних вузлів, білі плями на оральній слизовій оболонці і рецидивні або незвичні інфекції. Докладніше про обстеження на ВІЛ можна дізнатися від кваліфікованого лікаря-фахівця в поліклініці.

В Україні кожній ВІЛ-позитивній людині надають безкоштовне лікування. Належну медичну допомогу можна отримати в обласних СНІД-центрах.

 «Гарячі» лінії, телефони довіри:

- Національна лінія телефону довіри з проблеми ВІЛ/СНІД – цілодобова, безкоштовна -  0-800-500-451

- Льівіське обласне відділення з профілактики та боротьби зі СНІД Інфекційної клінічної лікарні -  (022) 76-58-98

- Львівський обласний центр з профілактики та боротьби зі СНІДом - (022)75-19-23

- Громадська організація «Дорога» (Львів) –

 (022) 92-23-95

Більше інформації та пам`ятку ви завжди зможете отримати в бібліотеці.

     Віра Савка, завідувач Трускавецької бібліотеки-філії №1