Диво вишиванки

У такий непростий  для України час, коли серце сповнене тривоги за завтрашній день, ніщо так не розраджує як улюблене заняття. Зараз, як ніколи, хочеться відволіктися і поринути у світ, де завжди панують мир і злагода, спокій і гармонія, барвисті та вигадливі візерунки.

         Адже, українська народна вишивка – це справжній витвір мистецтва, що прийшла до нас з далекого минулого.

         28 жовтня у бібліотеці-філії №1 відбулася  година народознавства «Червоними і чорними нитками». Зала бібліотеки розквітла веселковими барвами вишивок наших майстринь. Цією красою поділилася з присутніми трускавчанка Любов Шимчишин. Вироби, які представила талановита вишивальниця вражали своєю майстерністю: рушники, серветки, скатертини, сорочки виконані різною технікою.

         На заході прозвучали вірші та пісні про українську вишивку у виконанні сестер Ганни та Марії Тулуман.

         Гостями бібліотеки були членкині Всеукраїнської ліги жінок на чолі з Катериною Ківацькою.

        

 

Бібліотекар читального залу бібліотеки-філії№1 Світлана Карпин

Самобутній майстер поетичного слова

Б.Олійнику-80

На початку 60-х pp. в українську новітню поезію увійшло ціле сузір"я талановитих поетів, яких нині називають «шістдесятниками». Зазвучали свіжі й самобутні голоси Івана Драча, Василя Симоненка, Віталія Коротича, Тамари Коломієць, Миколи Вінграновського, Ірини Жиленко. До цієї плеяди молодих митців належить і Борис Олійник – оригінальний і самобутній майстер слова, поет могутнього громадянського звучання, відомий публіцист і громадський діяч. Голова правління Українського фонду культури, Голова комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Герой України, кавалер орденів Свободи та Ярослава Мудрого ІІІ та ІV ст.

Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935 р. в с. Зачепилівка на Полтавщині в родині службовця. Батько поета працював спочатку шахтарем, а пізніше – редактором газети. У 1943 р. батько загинув на війні, а мати важкою працею заробляла на шматок хліба.

Після визволення рідного села Борис Олійник пішов до школи. У п’ятому класі він написав перший вірш, який був надрукований у районній газеті, де колись працював його батько.

У 1953 р. після закінчення середньої школи Борис Олійник вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевченка, по закінченні якого працював у редакціях газети «Молодь України», журналів «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна». У 1957 р. на сторінках університетської багатотиражки з"явився перший вірш Олійника – «Б"ють у крицю ковалі», у якому молодий поет висловлює свою вірність трудовим традиціям дідів і батьків.

У 1962 р. побачила світ перша поетична збірка Олійника «Б"ють у крицю ковалі». Наступна – «Двадцятий вал» (1964) відзначена літературною премією імені М. Островського. У 1973 р. в Москві в перекладі російською мовою була опублікована збірка «Стою на землі». Наступні поетичні збірки – «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «На лінії тиші» (1972), «Гора» (1975), «Істина (1976), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Міра» (1984) – це окремі сходинки його творчого шляху. За поетичні збірки «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» Б. Олійник був удостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1983). Останній визначний твір Б. Олійника – поема «Сім» (1988) присвячена тим героям, які загинули під час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.

Поет високої культури і громадянського обов"язку, Б. Олійник зосереджує свою увагу на найбільш важливих проблемах часу, наполегливо утверджує високі гуманістичні ідеали, бореться зі злом.

Творчість Б. Олійника — яскраве і промовисте свідчення того, що поет завжди був «в епіцентрі доби». Він прагнув переконливо і просто сказати про найболючіші проблеми так, щоб читач вірив йому і тоді, коли він щиро у чомусь помилявся, і тоді, коли він твердо стояв на своїх позиціях.

ГЕРОЯМ СЛАВА!

         Вже традиційно у другій половині жовтня в міській бібліотеці для дітей проходить свято української книжки.

         Щоб допомогти читачам-дітям 4 – Б класу СЗШ №2-гімназії (класовод Світлана Кравець)  усвідомити себе громадянином-патріотом, ми провели презентацію книги  “Слава Героям!”. Це розповіді для дітей про героїв фронту і тилу.  Так як боротьба за незалежність України продовжується. На Донеччині і Луганщині, на превеликий жаль, гинуть наші патріоти-добровольці та воїни української  армії.

         Ця книга – скромний внесок у вшанування героїв, які захищають нашу Батьківщину. І це – найменше з того, на що заслуговують наші герої.

         Бібліотекар Віра Лучковська ознайомила присутніх з цією книжкою, зачитала оповідання. Затамувавши подих, зі сльозами на очах, діти слухали розповідь бібліотекаря.

         Всі радо вітали на нашому святі учасників АТО Романа Герасим’яка, Романа  Бортового  та Миколу Копко, які з болем розповіли про мужність та бойовий дух  своїх побратимів.

         Леся Цісінська заспівала ряд пісень,присвячені сьогоденню,  на слова трускавецької поетеси Стефанії Шумило,   які поклала на свою музику.

         Душевно та мелодійно  з вуст дітей прозвучали  “Мамина молитва” та пісні про Україну для наших воїнів.

         Дякуємо за подвиг і вірність України нашим  учасникам АТО. Схиляємо голови низько перед пам’яттю і подвигом славних синів України – воїнів УПА, героїв Небесної сотні і героїв АТО.

                   Завідувач бібліотекою для дітей Зіновія Мазур

Година пам’яті “Герої в пам’яті народній”

Герої не вмирають. Просто йдуть

Із поля бою – в небо.

Пливуть човни. Пливуть човни. Пливуть…

Героям слава – вписано у серці.

Немає життя без України, бо Україна – це мати, яку не вибирають, бо Україна – це доля, яка випадає раз на віку, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі.

Незвичайний захід присвячений 73-ій річниці утворення УПА, Дня захисника України, вшанування пам’яті Небесної Сотні пройшов в бібліотеці-філії №2, щоб краще пізнати нашу Батьківщину.

Бібліотекар Лідія Стецик ознайомила присутніх  з багатовіковою історією українського народу, на долю якого було досить лиха. Важко назвати країну, яка пережила б те, що пережила Україна за більш ніж                 півтисячолітнє поневолення.

Катерина Ківацька, голова Всеукраїнської ліги українських жінок, розповіла про мужність та бойовий дух воїнів АТО, які служать на сході України. Володимира Білас пригадала історичні події воїнів УПА.

Доньки учасника АТО Олега Павлічко  Настя і Оленка  та Леся Таратайців заспівали пісні про Україну.

Учасники масового  заходу вшанували хвилиною мовчання наших земляків Сергія Шевчука, Ігора Дідача  та всіх, хто поліг за волю України.

Хай пам’ять всіх невинно убитих згуртує нас живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.

Наша ненька-Україна може по праву гордитися своїм народом, пишатися своїми синами і доньками за почуття глибокого патріотизму, за їх щиру любов і вірність, за готовність до самопожертви.        

 На завершення масового  заходу прозвучав  гімн  України.

Лідія Стецик, зав. бібліотекою-філією №2.

Трускавець у назвах

Для історії кожне місто дороге і цікаве своєю самобутньою літописністю. Непримітна в минулому підгір`янська місцина, стародавня назва якої – Трускавець зажила нової слави і увірвалася в нашу сучасність як символ міцного здоров`я.

                    Але як жив наш Трускавець? Звідки походить назва міста? Про все це присутнім стало відомо з калейдоскопу цікавого «Трускавець у назвах», який відбувся 6 жовтня в бібліотеці-філії №1. Цікавою для читачів була розповідь бібліотекаря Любові Кіско, а керівник туристично-краєзнавчого гуртка Будинку учнівської творчості Олександр Бляхарський доповнив цікавими фактами. Користувачі оглянули книжково-ілюстративну виставку «Трускавець пишається минулим – дивиться у майбутнє». На завершення заходу учні 8-Б та 9-В класів СЗШ №1 читали вірші місцевих поетів про своє рідне місто.

                    Я люблю твої вулички тихі,

                    Цвіт садів, спів джерельної води…

                    Я люблю тебе взимку і літом

                    В цілім світі такий лише ти!

                    Ти привітно гостей зустрічаєш,

                    Місто мрій і відкритих сердець…

                    Моя казка, моя колискова,

                    Рідне місто моє – Трускавець!

 

                                                                     Провідний бібліотекар Любов Кіско.

Територія культури та вільної думки

http://protruskavets.org.ua/terytoriya-kultury-ta-vilnoji-dumky/

Як об`єднати громаду

 Вчора, 23 вересня, в приміщення центральної бібліотеки, вул. Дрогобицька, 12, була запрошена вся громадськість міста, щоб обговорити новий проект «Муніципальна лабораторія ідей», який ініціювали бібліотекарі міста та Громадський рух «Народний контроль» Трускавця. Відгукнулися на запрошення небайдужі мешканці, громадські активісти, представники різних політичних сил, діючі депутати.

         Цей проект на розгляд громадськості представила директор трускавецьких бібліотек Віра Савка. Вона розповіла, що проект на базі міських бібліотек створюється, як площадка для креативного розвитку громади Трускавця, щоб гуртувати активних, ініціативних, креативних людей, що пропонуватимуть різні шляхи вирішення суспільно важливих проблем міста, втілення ідей владі міста, меценатам та бізнесменам.

         Для реалізації цього проекту найкращою площадкою є міські бібліотеки, як вільний громадський простір. Це те середовище де можна збирати ідеї, обговорювати їх та шукати шляхи реалізації. І саме бібліотека є містком між громадою з її ідеями, прагненнями, мріями та владою, меценатами, бізнесменами для реалізації найпрогресивніших, найкреативніших задумів, ідей.

Основною метою цього проекту вбачаємо у створенні в Трускавці площадки для формування та об`єднання активних громадських ініціатив; наданні можливості громаді міста реалізовувати ідеї.

         У всіх міських бібліотеках буде знаходитися рукописна книга ідей «Муніципальна лабораторія ідей», де кожен мешканець міста зможе записати свою ідею, мрію, чи шлях вирішення якогось питання, тим самим залишаючи за собою першочергове право інтелектуальної власності на цю пропозицію. Ми закликаємо всіх небайдужих мешканців нашого міста долучатися до написання книги ідей. Це потрібно робити тому, що багато дієвих людей навіть не догадуються, що у вас існує якась проблема, і ви можете підказати досить простий та ефективний шлях рішення цієї проблеми. Адже багато геніальних думок народжуються та так і помирають на ваших кухнях, навіть не переступивши поріг вашої оселі. А для молодого громадського суспільства, яке ми намагаємося побудувати це небачене марнотратство «хоронити» свої ідеї та ініціативи.

         З активних, небайдужих мешканців міста формуватимуться  ініціативні команди «Муніципальної лабораторії ідей»;

         Завдання  ініціативної команди «Муніципальна лабораторія ідей» разом з бібліотекарями міста відслідковувати ці ідеї та пропозиції, організовувати засідання, круглі столи, запрошувати експертів, владні структури міста, депутатів і спальними зусиллями шукати шляхи вирішення та реалізації записаних в «книзі ідей» думок, ідей, пропозицій.

         На цьому першому засідання Лабораторії було винесено два питання: чи потрібно місту такий формат громадських ініціатив?

         З цього питання виступив Святослав Грабовський, голова Трускавецького осередку «Громадський рух «Народний контроль», кандидат на посаду міського голови. Він розповів, що цю ідею запозичено з Херсонщини, там такий формат громадських ініціатив має великий успіх. Сподобалась ця ідея і Андрію Кульчинському, діючому депутату і теж кандидату на посаду міського голови, Оксані Мотиці голові політичної партії «Сила людей» у Трускавці та Миколі Іванику, знаному в місті краєзнавцю та представнику від цієї політичної сили.

         Друге питання, яке було запропоноване до обговорення: чи потрібні місту бібліотеки, як вільний простір для акумулювання таких ідей та їх реалізації? Присутні цю тему дуже активно обговорювали, адже питання по бібліотеках гостро стоїть і постійно крутиться в інформаційному полі Трускавця уже декілька місяців. Особливо всіх обурюють нахабні та незаконні  дії чиновників міської ради та останнє рішення виконавчого комітету з цього питання. Не згідні з цим рішенням і воїни АТО, про це заявив на першому засіданні «Лабораторії ідей» голова громадського осередку воїнів АТО «Меч Арея» Роман Буртовий. Вони вважають, що таке рішення не гідне Трускавецької міської ради та виконавчого комітету. Не за те хлопці воюють та помирають, щоб чиновники відбирали в громади бібліотеку, зазначив пан Роман.

         Активісти засідання «Муніципальної лабораторії ідей» засудили незаконні дії Трускавецької міської влади та прийняли рішення рекомендувати членам міськвиконкому, себе реабілітувати, відкликати свої підписи під рішенням за №195 від 17 вересня 2015р. http://truskavets-city.gov.ua/modules.php?name=Zasidanya&op=list_content&eid=131.про передачу нежитлового приміщення по вул. Стебницькій 76, з балансу відділу культури на баланс КП «Трускавецьжитло», яке запропонувала у службові записці завідувач відділу культури п.Татомир Т.Є., як таке що порушує чинне законодавство та перевищує службові повноваження. А депутатам міської ради поставити питання про відмінення даного рішення на найближчій сесії.

         А також заслухавши різні пропозиції вирішено друге засідання «Муніципальної лабораторії ідей» зробити в суботу 10 жовтня 2015р. о 16.00 год. в приміщенні центральної бібліотеки, вул. Дрогобицька, 12. Ми запрошуємо до «Лабораторії ідей» всю громадськість міста. Кожен мешканець Трускавця може взяти участь в обговоренні будь яких питань.

Адже цими маленькими кроками ми з дня на день зможемо всі разом робити наше місто кращим, комфортнішим, безпечнішим, демократичним і більш дружнішим.

    

                         Віра Савка, директор Трускавецької МЦБС, кандидат в 

                         депутати від «Громадського руху «Народний контроль»